“Ми тепер робимо неочікувано приємні речі і сприймаємо їх гостріше, ніж до того… І тому намагамося їх робити – як ото пішоходи прискорюють темп на переході, коли машина чекає”, – поділилася емоцією Тетяна Пашкіна.
Вона намагалася вранці виїхати з дому на роботу, проте в умовах російських атак транспорт не прямує за звичним напрямком. Один з трамваїв все ж вирушав, проте і на нього не встигла:
“Вивертаю з-за рогу, а на зупинці трамвай стоїть. Припускаюся трусцою. Чемпіон з мене ще той – з наплічником, шапка з’їхала на очі. Захекана з третього кроку… Вибігаю до рейок, бачу – а трамвай вже поїхав! Махнула у відчаю рукою та йду вже йому назустріч. Аж раптом бачу – вагоновожата робить запрошувальний жест”, – ділиться пережитим Тетяна.
Після доброго жесту водія пасажирка з усіх сил намагалася добігти швидше аби потрапити до салону:
“Добігла, захекана, трамвай призупинився, двері відчинилися. Дякувала-передякувала”.