Про це ідеться у повідомленні Українського центру трансплант-координації.
Всі шестеро – пацієнти Національного Наукового Центру хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова. Вони різного віку і професій, з різних регіонів країни, кожен зі своєю історією хвороби і надії, але всіх їх об’єднує вдячність лікарям і, звісно ж, безмежна подяка донорам за можливість змінити майбутнє.
30-річна Настя – медична сестра з Харкова. Мала вроджену ваду серця, з дитинства – цукровий діабет. Потім підключилися ще й проблеми з нирками. Останній рік була прив’язана до діалізу, а це було важко фізично і морально. До того ж стан нирок, уражених пієлонефритом, увесь час погіршувався. Донором нирки для Насті стала її мама.
26-річний Андрій – з Дніпропетровщини. Він перебував на автозаправочній станції, коли туди влучила російська ракета. Чоловік отримав важкі опіки, лікування було тривалим, з пересадкою шкіри. А за деякий час після повернення з лікарні самопочуття погіршилося, почали набрякати ноги. Лікарі діагностували термінальну ниркову недостатність, порятунком для чоловіка і стала трансплантація. Донором нирки для нього став тато.
69-річний Вадим Леонідович – з Вінниці. Він військовий пілот, півжиття – у небі і завжди почувався здоровим. Але років сім тому почалися проблеми з нирками. Три роки на діалізі і три роки в очікуванні рятівної пересадки. Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ) саме його визначила сумісним реципієнтом, коли родичі померлого донора у Києві дали згоду на забір органів. Чоловік з нетерпінням чекає повернення додому, де його вже готуються зустріти четверо (!) правнуків.